Для звернень громадян: тел. (061) 787 47 44, (061) 280 07 30, +38 (095) 27 57 196.

image01
Міська електростанція
image01
Буд. Лєщинського
image01
Вулиця Соборна
image01
Земська лікарня
image01
Магазин «Комунар»
image01
Олександрівська земська управа
image01
Будинок по вул. К. Лібкнехта
image01
Готель «Росія»
image01
Будинок купця Тавоніуса
image01
Вул. Олександрівська
image01
Народний будинок
image01
Вокзал «Олександрівськ»
image01
Олександрівська в’язниця
image01
Водонапірна башта
image01
Покровська Соборна Церква

До міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів

У 1933 – 1945 рр. на території Німеччини та окупованій нацистами Європи було створено тисячі об’єктів позбавлення волі, які слугували для ізоляції, знищення або використання праці ув’язнених та полонених (концентраційні табори, табори примусової праці, транзитні табори, табори для військовополонених, табори смерті). Основою для створення таборів був декрет «Про захист народу і держави» від 28 лютого 1933 р. Перший концтабір на території Німеччини виник 22 березня 1933 р. у Дахау в Баварії, неподалік від Мюнхена.

Ув’язнення в концентраційному таборі відбувалося без судового вироку і на невизначений термін. Табори створюватися в місцях зі зручним розташуванням, по сусідству великих виробничих підприємств чи каменоломень, у яких мала використовуватися рабська праця в’язнів. Через табори пройшли мільйони людей різних національностей, частина з яких загинула у газових камерах, від нелюдських умов утримання, виснажливої праці, під час медичних експериментів.

Представляємо добірку документів з фондів «Фольклор періоду тимчасової нацистської окупації», «Спогади громадян Запорізької області, які знаходилися на окупованій території, репатрійованих та військовополонених», «Посвідчення, робочі картки громадян, які повернулися з нацистської неволі, видані німецькою владою», «Листи громадян, вивезених на примусові роботи до Німеччини з території Запорізької області, на батьківщину», яка дає змогу ознайомитися з життям тих, хто волею долі опинився в полоні, був примусово вивезений на роботи до Рейху.

Подробнее: До міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів

« До 35-тої річниці Чорнобильської трагедії»

Події цього дня стали однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів.

Подробнее: « До 35-тої річниці Чорнобильської трагедії»

«Від Олександрівська до Запоріжжя» (до 100-тої річниці перейменування м. Запоріжжя)

Виникнення міста Олександрівськ пов'язано з будівництвом у 70-ті роки XVIII століття Дніпровської лінії укріплень. Будівництво Олександрівської фортеці було розпочато у 1770 році. Поселення, що виникло поряд з фортецею, і дало початок майбутньому місту. У 1785 році Олександрівська фортеця і передмістя перетворилися в посад, а в 1806 році Олександрівськ отримав статус повітового міста.

При підготовці виставки були використані документи Державного архіву Запорізької області і Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України м. Київ.

Подробнее: «Від Олександрівська до Запоріжжя» (до 100-тої річниці перейменування м. Запоріжжя)

«Шевченків день на Запоріжжі»

9 березня 2021 р. минає 207 років від дня народження великого поета, політичного та громадського діяча, митця та видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Його слова цитують у всьому світі, а образ поета увіковічений в пам’ятниках, назвах населених пунктів та вулицях нашої Батьківщини.

Запорізький край неодноразово згадувався в товарах Великого Кобразя, а саме у поемі «Гайдамаки»: «Кобзар вшкварив, а козаки –

Аж Хортиця гнеться –

Метелиці та гопака разом оддирають»;

у «Гамалії»: «Чи спиш, чи чуєш, брате Луже? Хортице! сестро?»

Загула Хортиця з Лугом: «Чую! Чую».

І Дніпр укрили байдаки.

І заспівали козаки».

У 1843 р. Т.Г. Шевченко відвідав м. Олександрівськ (сучасна назва м. Запоріжжя) під час своєї подорожі по Україні. Він неодноразово бував на о. Хортиця, яку вважав колискою українського козацтва та зупинявся в с. Вознесенка (сучасна територія м. Запоріжжя).

Подробнее: «Шевченків день на Запоріжжі»

Відбулося підсумкове засідання колегії

26 лютого 2021 року в Державному архіві Запорізької області відбулося підсумкове засідання колегії.

На засіданні були підбиті підсумки роботи архівних установ області за 2020 рік та визначено завдання на 2021 рік та розглянуто питання про роботу Державного архіву Запорізької області щодо дотримання вимог чинного законодавства з питань запобігання і протидії корупції у 2020 році.

З усіх питань було прийнято відповідні рішення з урахуванням пропозицій доповідачів та виступаючих.

Подробнее: Відбулося підсумкове засідання колегії

ОБГОВОРЕННЯ

Державна архівна служба України організовує обговорення питань створення та налагодження належного функціонування архівних підрозділів у територіальних громадах

Подробнее: ОБГОВОРЕННЯ

До Дня Соборності України

День Соборності України відзначається 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

До відзначення Дня Соборності України на електронних ресурсах представлені документи Державного архіву Запорізької області.

Подробнее: До Дня Соборності України

Проведено тематичний короткостроковий семінар з актуальних питань діяльності архівних установ області

17 листопада 2020 року Державним архівом Запорізької області та Запорізьким центром перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій проведено (дистанційно, з використанням платформи zoom) тематичний короткостроковий семінар з актуальних питань діяльності архівних установ області для працівників архівних установ райдержадміністрацій, міських (міст обласного значення) рад та трудових архівів. В семінарі взяли участь 35 слухачів.

«До 90-ї річниці заснування Бердянського художнього музею ім. Бродського»

З початком німецько-радянської війни музей був евакуйований, бо в ньому було чимало портретів політичних діячів СРСР, а ці матеріали підлягали негайній евакуації та збереженню. Картинна галерея та книги були евакуйовані у місто Сталінград. Наприкінці 1945 року музейна колекція повернулася до сучасного Бердянська. Непоправною втратою для музею виявилася повністю знищена документація. Початковий період створення та формування колекцій мав чимало недоліків та протиріч. Власні картини та скульптури, привезені Ісаком Ізраїльовичем Бродським, первісно рахувались експонатами краєзнавчого музею, тому й могли бути зараховані як краєзнавчі експонати.

Осипенківський художній музей ім. Бродського поновив свою діяльність у грудні 1947 р. та підпорядковувався обласному управлінню культури. 27 вересня 1958 р. м. Осипенко перейменоване у м. Бердянськ, а музей у Бердянський художній музей ім. Бродського.

Згідно з постановою Запорізького обласного управління культури від 25 серпня 1962 р. № 267 відбулось обєднання краєзнавчих та художніх музеїв, які очолив один директор. Функціями музею була пропаганда та популяризація образотворчого мистецтва, лекції, екскурсії, складання каталогів, путівників та анотацій.

 

Подробнее: «До 90-ї річниці заснування Бердянського художнього музею ім. Бродського»

До уваги користувачів!

Інформуємо, що в рубрику Довідковий апарат в електронному вигляді розділу НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ добавлена база даних Список радянських військовополонених, які померли в лазареті м. Запоріжжя у 1942-1943 рр. (за документами фонду Р-5593 Колекція метричних книг і книг реєстрації актів громадянського стану по Запорізькій області, опису № 13 Книги реєстрації актів громадянського стану по м. Запоріжжя)