«Перлина Північного Приазов’я» – до 190-річчя м. Бердянська

Информация о материале

Создано: 20.11.2017, 07:13

Просмотров: 13710

Історія Бердянська розпочинається у 1824 році, коли генерал-губернатором краю графом Михайлом Воронцовим на Азов була відправлена експедиція. Її мета – визначити місце для нового морського порту, через який можна було б вивозити за кордон пшеницю. Керівник експедиції капітан Микола Критський виміряв глибину затоки та остаточно впевнився, що найкращого місця для будівництва морського порту на Північному Приазов’ї немає.

У 1827 році на березі Бердянської затоки розпочалося будівництво пристані. Саме цей рік і вважається роком заснування Бердянська. А 1 липня 1830 року відбулося урочисте відкриття порту. Навколо нього почало швидко розростатися селище, і вже у 1841р. порту були надані права і привілеї міста та офіційно закріплено назву Бердянськ. Вже на наступний рік місто стало центром Бердянського повіту, який був утворений на землях Дніпровського і Мелітопольського повітів Таврійської губернії.

З квітня 1862 року царем Олександром II був затверджений план повітового міста Бердянська, складений проектувальниками Одеси. За планом вулиці були прямі, що втікають до моря. Це планування збереглася до наших днів в центральній частині міста.

Заборонялося будувати будинки вище другого поверху. Прекрасні будівлі прикрашали місто: Зимовий театр, будівля міської управи (ратуші), готель «Брістоль» (нині Будинок культури заводу «Південгідромаш»), чоловічої класичної гімназії (нині головний корпус педагогічного інституту), Вознесенський собор, Лютеранська церква та інші.

У середині ХІХ століття інтенсивно розвивається промисловість та ремесла. Тут працювали 15 заводів із виробництва цегли, свічковий та пивоварний заводи, канатно-шпагатна, ковбасна та макаронна фабрики, 6 парових млинів, 15 підприємств з переробки риби, 200 зернових складів та 70 лавок купців. Наприкінці століття у місті були збудовані кам’яні причали, другий маяк, залізниця, переобладнано мол. Остаточно складається планування міста, риси якого збереглися і сьогодні.

Протягом 19 років – з 1939 до 1958 року – Бердянськ називався Осипенко на честь загиблої льотчиці Поліни Осипенко.

У період Другої світової війни нацистські війська увійшли у Бердянськ 7 жовтня 1941 року та встановили режим жорстокої окупації. Тисячі бердянців були розстріляні та закатовані, відправлені на каторжні роботи. Через два роки 17 вересня 1943 року (ця дата відзначається з 1994 року як День міста) місто було звільнено. Відступаючи нацисти залишили після себе майже повністю зруйноване місто.

У післявоєнні роки відновлення Бердянська іде швидкими темпами і він стає столицею Азовських оздоровниць та важливим промисловим центром.

Сьогодні Бердянськ – це місто обласного значення із населенням 118,4 тис осіб (станом на 2015 рік), перлина Північного Приазов’я, кліматичний та грязьовий курорт державного значення, різноманітне та водночас цікаве місто для відпочинку та оздоровлення.

Представляємо Вашій увазі добірку фотографій, які висвітлюють історію м. Бердянськ.

Тематичний перелік до виставки ««Перлина Північного Приазов’я» –

до 190-річчя м. Бердянська»