Для звернень громадян: тел. (061) 787 45 51

image01
Міська електростанція
image01
Буд. Лєщинського
image01
Вулиця Соборна
image01
Земська лікарня
image01
Магазин «Комунар»
image01
Олександрівська земська управа
image01
Будинок по вул. К. Лібкнехта
image01
Готель «Росія»
image01
Будинок купця Тавоніуса
image01
Вул. Олександрівська
image01
Народний будинок
image01
Вокзал «Олександрівськ»
image01
Олександрівська в’язниця
image01
Водонапірна башта
image01
Покровська Соборна Церква

«До 100-річчя проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки»

На початку 1917 р. українські землі входили до складу двох імперій: Російської (Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська¸ північні повіти Таврійської, Чернігівська, Харківська, Херсонська губернії) та Австро-Угорської (Буковина, Галичина, Закарпаття). Історичні події того часу, а саме важке соціальне становище більшості населення, довготривала Перша світова війна, національний гніт (русифікація населення, заборона української преси) зумовили становленню і піднесенню української національної свідомості. Українська спільнота відчула необхідність об’єднатися та створити свою власну соборну демократичну державу.

Зокрема Лютнева революція 1917 р. та повалення самодержавства сприяли зародженню в історії України важливого етапу її соціально-політичного і духовного розвитку. Одним із таких етапів є створення в Києві 07 березня 1917 р. Української Центральної Ради, як представницького органу політичних, громадських, культурних і професійних організацій, а згодом революційним парламентом та проголошення в листопаді 1917 р. Української Народної Республіки (III Універсал). УЦР виступала спочатку за широку національно-територіальну автономію України, а потім за її незалежність і самостійність (проголошення I-IV Універсалів) та була консолідуючим центром українського національно-визвольного руху. Після гетьманського перевороту в квітні 1918 р. до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський. За гетьманського періоду УНР було замінено назвою – Українська Держава. На зміну Гетьманству, який було повалено 14 грудня 1918 р. прийшла Директорія УНР, яка проголосила себе тимчасовою верховною владою революційного часу і констатувала, що влада в УНР має належати лише працюючим класам.

22 січня 1919 р. в Києві біля Софійського собору відбулося урочисте об’єднання (Акт злуки) Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Нажаль внаслідок цілого ряду помилок не вдалося втілити в життя ідею незалежності України. Але досвід Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР послугував майбутньому України та поповнив скарбницю її державотворчого досвіду.

Українські революційні події 1917-1920 рр. однозначно вплинули на відновлення та становлення державності українського народу, виявлення волі до консолідації і боротьби за свою незалежність та свободу. І тому 22 січня є однією з найважливіших історичних дат – День Соборності України.

Представляємо добірку документів, яка відображає вплив української революційної влади на політичне та соціально-культурне життя м. Олександрівськ.

Тематичний перелік до виставки

«До 100-річчя проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки»

 

Дата документа

Назва документа

Пошукові дані

Зображення

1.

06 грудня 1917 р.

Виписка резолюцій з протоколу з’їзду Повітової Ради від 05 грудня 1917 р. про Центральну Раду.

Ф-48, оп. 2, спр. 2, арк. 62-а.

2.

9 (22) січня 1918 р.

Четвертий Універсал Української Центральної Ради про проголошення України вільною, самостійною і незалежною державою.

Ф-24, оп. 7, спр. 98, арк. 31.

3.

29 квітня 1918 р.

Лист Губерніальної Революційної Ради до повітових комісарів, міських, губерніальної, повітових земських управ Катеринославщини про вивішування національного українського прапору, ведення діловодства на українській мові.

Ф-24, оп. 7. спр. 98, арк. 7.

4.

04 травня 1918 р.

Наказ Повітового коменданта по Катеринославському повіту про національний прапор.

Ф-64, оп. 3, спр. 1, арк. 41.

5.

16 травня 1918 р.

Оголошення Катеринославського повітового комісара про покарання за розповсюдження неправдивих відомостей про Українську Народну Республіку і її владу.

Ф-48, оп 2, спр. 6, арк. 49.

6.

26 травня 1918 р.

Наказ Катеринославського Губернського Старости Чернікова про його призначення за наказом Гетьмана України.

Ф-24, оп. 7, спр. 98, арк. 50.

7.

12 червня 1918 р.

Лист завідуючого заводу А.Я. Копп до Олександрівської міської управи про розташування в їхньому сараї Австрійського воєнного парку «STAFFEL».

Ф-24, оп. 7, спр 290, арк. 12.

8.

17 червня 1918 р.

Лист комітету Олександрівської організації Української соціал-демократичної робітничої партії до Олександрівської міської управи про надання помешкання для книгарні.

Ф-24, оп. 7, спр. 44, арк. 47.

9.

16 жовтня 1918 р.

Оголошення Коменданта м. Олександрівська про облогу.

Ф-24, оп. 7, спр. 93, арк. 3.

10.

10 січня 1919 р.

Оголошення Олександрівського повітового комісара Лазаренка про введення в Україні грошової одиниці – гривні.

Ф-24, оп. 7, спр. 99, арк. 35.

 

Укладач: Провідний спеціаліст відділу інформації та використання документів

О.Л. Савощенко