Для звернень громадян: тел. (061) 787 45 51
Інформуємо, що в рубрику Довідковий апарат в електронному вигляді розділу НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ добавлена база даних Список радянських військовополонених, які померли в лазареті м. Запоріжжя у 1942-1943 рр. (за документами фонду Р-5593 Колекція метричних книг і книг реєстрації актів громадянського стану по Запорізькій області, опису № 13 Книги реєстрації актів громадянського стану по м. Запоріжжя)
Представляємо добірку фотодокументів Державного архіву Запорізької області про уродженців та мешканців Запорізької області, учасників війни на сході України за незалежність та територіальну цілісність проти російської збройної агресії.
Детальніше:«Запоріжцям - учасникам бойових дій присвячується»
Постановою Ради Міністрів УРСР від 18 вересня 1965 р. № 911 «Про увічнення пам’ятних місць, зв’язаних з історією Запорозького козацтва» територія о. Хортиця м. Запоріжжя була оголошена державним історико-культурним заповідником.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1993 р. № 254 історико-культурному заповіднику на о. Хортиця був наданий статус національного і заповідник став іменуватися - Національний заповідник «Хортиця».
Представляємо добірку документів з фонду Р-5760 «Киценко Микола Петрович (1921-1982), краєзнавець, один із організаторів Державного історико-культурного заповідника Запорозького козацтва на о. Хортиця, лауреат республіканської премії ім. Д. Яворницького», яка дає змогу ознайомитися з організаційним періодом створення заповідника.
Детальніше:«До 55-ї річниці створення Національного заповідника на о. Хортиця»
Інформуємо, що в розділі НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ рубрика Довідковий апарат в електронному вигляді в серпні поповнилася новими описами ПЕРІОДУ до 1917 р. та розпочато оприлюднення описів ПЕРІОДУ після 1917 р.
День Незалежності України – державне свято України, яке відзначається 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою України Акту проголошення незалежності України.
Представляємо добірку фотографій з фондів Державного архіву Запорізької області, які висвітлюють святкові заходи, приурочені Дню Незалежності України.
Відомий дослідник історії Запорізького краю Віктор Гаврилович Фоменко народився 28 липня 1900 року в с. Обіточне Чернігівського району Запорізької області. Трудове життя Віктора Гавриловича розпочалося з 14 років і далі було тісної пов’язане з історією країни. Брав участь у громадянській війні, навчався у військово-інженерній школі, на командирських курсах, працював на будівництві Нижньо-Тагільського металургійного та Уральського вагонобудівного заводів, потім - Всесоюзна академія кольорової металургії (закінчив її у званні “горный генерал - директор II ранга”), після якої працював головним інженером Коунрадського рудника, директором свинцево-срібного рудника „Ельбрус”, що в Грузії. У 1954 році Віктор Гаврилович вийшов на пенсію і переїхав на свою малу батьківщину. Решту життя він присвятив дослідженню історії, географії, культури рідного краю, активно цікавився його топонімікою. Стає читачем Всесоюзної бібліотеки ім. Леніна у Москві, Публічної бібліотеки ім. М. Е. Салтикова-Щедріна у Ленінграді, стає членом географічного товариства при АН СРСР. Така самовіддана дослідницька робота не могла не дати результатів. З’являються його дослідження в “Известиях Всесоюзного географического общества”, у центральних і республіканських журналах, обласних і районних газетах. В. Г Фоменко входив до комісії по складанню тому “Запорізька область”, що увійшов до 26-томного видання “Історії міст і сіл УРСР”. У 1969 році у видавництві “Промінь” виходить його книга “Звідки ця назва”, якою користуються читачі і по сьогоднішній день. Краєзнавець підготував до друку багато своїх праць, на жаль, вони так і не побачили світ. В. Г. Фоменко не був професійним істориком-краєзнавцем, але те, що він устиг дослідити, назавжди залишить його ім’я серед інших почесних дослідників нашого краю. В.Г. Фоменко зарекомендував себе авторитетним знавцем не тільки літопису Запорізького краю. Його праці були опубліковані в журналах „Дон”, “Волга,” в „Археологічному журналі” АН СРСР та інших виданнях. Краєзнавець розшифрував і витлумачив близько п’яти тисяч топонімів та гідронімів.
16 липня 1990 р. Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Ця подія стала важливим елементом процесу державотворення, визначила основи державного, політичного, економічного ладу і що саме головне – самостійність і суверенітет України.
На зламі 90-х рр. XX cт. в українському радянському суспільстві відбувалися радикальні зміни, що стали передумовами проголошення Декларації. Роки горбачовської перебудови продемонстрували нездатність влади вирішити нагальні питання економічного розвитку країни, повноцінно та якісно забезпечити реалізацію назрілої системи модернізації радянського суспільства, що в свою чергу зумовило поширенню національно-демократичного руху.
Детальніше:«30 річниця з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України»
Володимир Герасимович Магар – одна з найвідоміших театральних постатей м. Запоріжжя та серед тогочасних діячів культури та мистецтва, Народний артист СРСР та Народний артист УРСР. За період творчої діяльності, В.Г. Магар зіграв більше 250 ролей та організував понад 70 вистав. Більша частина його вистав були поставлені за сучасними творами того часу («Богдан Хмельницький», «Макар Діброва», «Над голубим Дунаєм»). Також режисер не оминав і українську класику, в виставах яких майоріли український фольклор та традиції («Маруся Богуславка», «Назар Стодоля», «Украдене щастя», «Майська ніч», «Вій»).
Детальніше:«До 120-ї річниці з дня народження В.Г. Магара (1900-1965 рр.), народного артиста СРСР.»
Перший проєкт Конституції України був розроблений ще у 1992 році робочою групою Юзькова Л.П. Його обговорення проводилися 3 – 5 березня 1992 року на міжнародному семінарі у Празі, 3 - 5 липня 1992 року в Києві на симпозіумі «Конституція незалежної України» та на численних «круглих столах». Після відповідних доповнень і численних експертиз 5 червня 1992 року проєкт був ухвалений Конституційною комісією і винесений на розгляд Верховної Ради України. 1 липня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову про винесення розробленого Конституційною комісією проєкту Конституції України до 1 листопада 1992 року на всенародне обговорення. Але, перший проєкт Конституції України не був реалізований.
Детальніше:«Обговорення проєкту Конституції України на Запоріжжя у 1996 році»
Інформуємо, що розділ НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ рубрика Довідковий апарат в електронному вигляді поповнилися наступними надходженнями:
ОПИСИ ПЕРІОДУ ДО 1917 р. – 50 фондів
анотований реєстр фондів Державного архіву Запорізької області з історії депортації українського населення Польщі у 1944-1948 рр.;
реєстр документів з фондів Державного архіву Запорізької області про передумови виникнення та наслідки Голодомору 1932-1933 років;
анотований реєстр фондів православних церков, які зберігаються в Державному архіві Запорізької області
анотований реєстр фондів Державного архіву Запорізької області періоду нацистської окупації (1941-1944 рр.);
список радянських військовополонених, які померли в м. Запоріжжя в 1942-1943 рр. (за документами фонду Р-1433 Запорізька міська управа)
список громадян, архівно-слідчі справи яких зберігаються в ДАЗО (за документами фонду Р-5747 Управління СБУ в Запорізькій області, оп. 3)
У роки Другої світової війні у нацистському полоні опинилися мільйони військовослужбовців з різних країн світу. З радянсько-німецької ділянки фронту до полону потрапило близько 5 мільйонів військових, з них більше половини загинули від виснаження, голоду та хвороб у тимчасових і концентраційних таборах. Доля багатьох військовополонених досі так і залишається невідомою для їх родичів.
У грудні 2017 року у зв’язку із закінченням строків зберігання відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області передав на зберігання до Державного архіву Запорізької області книги запису актів цивільного стану відділів ЗАЦС м. Запоріжжя за 1941 р., у грудні 2019 р. – за 1942 – 1943 рр. Співробітниками архіву був проведений науковий пошук з встановлення доль полеглих та зниклих безвісти бійців, місця їхнього поховання. Було виявлено 558 актових записів про реєстрацію смерті радянських військовополонених, які на той час знаходилися на лікуванні у лазареті. Кожний запис містить інформацію: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, національність, дата та причина смерті, адреса постійного проживання.