image01
Міська електростанція
image01
Буд. Лєщинського
image01
Вулиця Соборна
image01
Земська лікарня
image01
Магазин «Комунар»
image01
Олександрівська земська управа
image01
Будинок по вул. К. Лібкнехта
image01
Готель «Росія»
image01
Будинок купця Тавоніуса
image01
Вул. Олександрівська
image01
Народний будинок
image01
Вокзал «Олександрівськ»
image01
Олександрівська в’язниця
image01
Водонапірна башта
image01
Покровська Соборна Церква

Змінити розмір шрифта

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

Голодомор 1932-1933 років

Банер

Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Банер

До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війнів

Банер

Архіви до 200-річного ювілею Великого Кобзаря

Банер

Корисні посилання:

Науково-довідковий апарат

Увага! Відкрито в новому вікні. Друкe-mail

Фонди

• документи з паперовою основою: 7909 фондів; 2089845 справ; 1774-2016 рр., з них:

• документи установ, організацій, підприємств періоду до 1917 року – 223 фонди, 3567 справ;

• документи установ, організацій, підприємств тимчасового уряду, УНР, Української держави (1917-1920 рр.) – 4 фонди, 23 справи;

• документи установ, організацій, підприємств періоду нацистської окупації – 164 фонди, 5440 справ;

• документи установ, організацій, підприємств періоду радянської доби – 4900 фондів,

1363894 справи;

• документи установ, організацій, підприємств періоду незалежності України – 142 фонди, 151028 справ;

• документи партійних і комсомольських організацій – 2409 фондів, 554572 справ;

• документи особового походження – 67 фондів, 6739 справ;

• науково-технічна документація 4582 од. зб., 1934, 1938-1980 рр.

• кінофотофоновідеодокументи – 56874 од. обл.

Архівні фонди періоду до 1917 року (1774-1917 рр.)

Документи органів міського і сільського самоврядування, перших промислових підприємств, фінансових, судових та інших світських установ разом з архівними матеріалами духовного відомства складають основу фондів цього періоду. В них відображено політичний та соціально-економічний стан Олександрівського, частини Маріупольського повітів Катеринославської губернії, Мелітопольського, Бердянського повітів Таврійської губернії Російської імперії (сучасна територія Запорізької області).

Серед найдавніших документів — метричні книги духовних установ: православних, лютеранських, католицьких церков, протестантських молитовних будинків, синагог, мечеті, першою з яких є метрична книга церкви Олександрівської фортеці (пізніше Покровської соборної церкви) за 1774-1788 рр. Ці документи містять цінний статистичний матеріал про підданство, місце постійного або попереднього проживання до переселення, соціальний стан або фах, дати народження, одруження та смерті, релігійну приналежність та міжконфесійні

відносини мешканців. Акти про смерть містять відомості про вік та причину смерті, що дає змогу простежити види захворювань та перебіг епідемій, розповсюджених серед різних верств населення краю.

Значний інтерес для досліджень становлять документи ревізій (перепису) населення - ревізькі казки (1811-1858 рр.) фонду Олександрівського повітового казначейства. Вони містять відомості про етнічний, соціальний, віковий склад населення, заселення території сучасної Запорізької області українськими козаками, кріпаками та державними селянами з різних місцевостей України та колишньої Російської імперії, переселення до запорізьких степів представників інших народів: євреїв, болгар, німців, греків та ін.

Особливо цінні документи відклались у фондах Олександрівської ратуші, міської думи та управи, Олександрівської, Бердянської та Мелітопольської повітових земських управ, волосних та сільських управлінь.

Вони відображають виборчі процеси та становлення органів самоврядування на місцях, формування місцевих бюджетів, податкової системи, містять інформацію про рух населення, його соціальний та національний склад, висвітлюють стан та розвиток промисловості, торгівлі, міського господарства, забудову міст (плани м.Олександрівська, архітектурні проекти приватних та громадських будівель, водогону), будівництво електростанції у м. Олександрівську та запровадження електричного освітлення, будівництво Катерининської залізниці, заглиблення та розчистку Дніпра від Олександрівська до Херсона і поліпшення судноплавства по Дніпру, запровадження трамвайного та автомобільного руху в м. Олександрівську, будівництво і ремонт доріг, мостів, налагодження поштового та телеграфного зв’язку. Ці архівні матеріали є незамінним джерелом для вивчення соціально-економічного стану волостей, розвитку землеробства і тваринництва, народної освіти, медицини.

Фонди установ фабрично-заводського нагляду і промислових підприємств відображають становлення промисловості Запорізького краю. Серед них слід виділити фонди

олександрівських заводів «Лепп і Вальман», «Копп», «Копп і Гелькер», «Борман, Шведе і Кº», Олександрівського відділення акціонерного товариства електромеханічних споруджень «Дека», землеробних машин і знарядь Пшеничного Я.Ф.

Важливі матеріали про аграрні відносини на Півдні України і, зокрема, на Запоріжжі, є у фондах повітових землемірів, землевпорядкувальних комісій та земських статистичних бюро: документи про межування казенних та приватних земель, визначення меж повітів, міст, окремих населених пунктів та земельних володінь.

В статистичних картках Всеросійського сільськогосподарського та поземельного перепису селянських господарств 1917 р. є відомості про склад родин, землекористування, наявність сільського реманенту та худоби по кожному господарству.

Розвиток загальної і професійної освіти відображається у фондах освітніх установ – гімназій, училищ. Одним із перших на території сучасної Запорізької області було Оріхівське повітове училище (1811–1875 рр.), у фонді якого сконцентровані документи про навчально-виховну роботу училища, статистичні дані про кількість та стан навчальних закладів, чисельність вчителів та учнів Бердянського та Мелітопольського повітів, відомості про історію розвитку, географічне розташування, стан промислів, торгівлі, пам’яток культури населених пунктів повітів.

У документах Олександрівського технічного училища (нині Запорізький національний технічний університет) є відомості про участь училища в міжнародних науково-промислових, Південноросійській сільськогосподарській та промислово-кустарній, художньо-промисловій виставках, нагородження училища Малою золотою медаллю за стан фізичної підготовки учнів і проведення екскурсійної роботи.

Архівні фонди періоду української національної революції 1917-1920 рр.

Революційні події 1917 року призвели до розпаду Російської імперії та викликали піднесення національного руху на територіях, що входили до її складу. Упродовж 1917-1920 рр. українська державність набувала різних форм: Українська Народна Республіка періоду Центральної ради, Українська держава гетьмана П. Скоропадського, Директорія УНР.

Документи про цей період української історії (закони, постанови, циркуляри, статут Української військової ради м. Олександрівська, накази та оголошення військово-революційного штабу повстанської армії Н. Махна, протоколи волосних земських зборів, сільських сходів та ін.) містяться в фондах органів місцевого самоврядування: Олександрівської міської думи та управи; волосних управ та сільських управлінь.

У фонді Олександрівського дротяного заводу є зібрання наказів Морського відомства

УНР та Головного Морського штабу Української держави за березень-червень 1918 року.

Матеріали про діяльність та підпорядкування судів українським державним утворенням в 1917-1918 рр. є у фонді Мелітопольського з’їзду мирових суддів.

Документи про повстанський селянський рух під проводом легендарного народного ватажка Нестора Махна та боротьбу з ним більшовицької влади знаходяться у фондах губернських, повітових, волосних та сільських органів влади — ревкомів, виконкомів, партійних комітетів КП(б)У, надзвичайних та військових органів – міліції, військових нарад по боротьбі з бандитизмом, штабу частин особливого призначення Запорізької губернії та ін.

Архівні фонди періоду становлення радянської влади в 20-ті роки ХХ ст.

Період становлення радянської влади на території сучасної Запорізької області в 20-ті роки ХХ століття (тоді це Запорізький, Мелітопольський та Бердянський округи) відображено в архівних фондах окружних, міських, районних, сільських виконавчих комітетів та їх структурних підрозділів, окружних, районних комітетів КП(б)У, Запорізької окружної, районних міліцій, окружних бюро статистики та інших. Їх документи відображають процеси адміністративно-територіального та земельного устрою території, формування місцевих органів Радянської влади та створення адміністративно-командної системи, судоустрою, особливості національної політики, впровадження політики українізації в офіційних установах, владних та партійних структурах. Вони містять інформацію про економічний стан губернії, розміри збитків, заподіяних в роки громадянської війни, відродження промисловості, націоналізацію промислових підприємств, боротьбу з голодом і бандитизмом, віддзеркалюють суспільно-політичну ситуацію в Запорізькому краї в період нової економічної політики (непу), стан сільського господарства, хід колективізації, зростання ролі заможного селянства і створення ним селянських спілок для захисту своїх економічних і політичних інтересів, розвиток освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення населення та ін.

В другій половині 1920-х років Запоріжжя перетворюється на величезний будівельний майданчик. Кінцевою метою грандіозного будівництва мало стати перетворення колишнього провінційного міста на зразкове соціалістичне місто – «Велике Запоріжжя». Саме в архівних матеріалах управління Дніпровського державного будівництва — Дніпробуд (1927-1934 рр.) всебічно висвітлюється будівництво та пуск найбільшої на той час у Європі Дніпровської гідроелектростанції – Дніпрогесу (до 2016 р. імені В.І. Леніна) та створення на її базі Дніпровського комплексу заводів чорної та кольорової металургії, машинобудування.

В архіві зберігаються фонди великих промислових підприємств: заводів «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», Дніпровського алюмінієвого комбінату, Запорізького коксохімічного заводу та ін., проектування і будівництво яких розпочалося наприкінці 1920-х років, а введення в експлуатацію відбулося вже на початку 1930-х років. Саме ці промислові гіганти склали основу індустріального комплексу Запоріжжя і країни в цілому.

Архівні фонди про Голодомор та масові політичні репресії 30-х років ХХ ст.

Одними з найтрагічніших сторінок в історії нашого краю, як і всієї України, у ХХ ст. були Голодомор 1932-1933 рр. та масові політичні репресії 1937-1938 рр. Матеріали для дослідження історії Голодомору та політичних репресій розпорошені по різноманітних архівних фондах: місцевих партійних органів, виконавчих комітетів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, комітетів незаможних селян (окружних, районних, сільських), колективних сільськогосподарських артілей, Управління Служби безпеки України в Запорізькій області.

Документи цих фондів дозволяють достатньо об’єктивно відтворити картину тих трагічних подій на території сучасної Запорізької області, викривають причини та передумови голоду 1932-1933 рр., застосування більшовицькою владою репресивних заходів

до селян та інших верств українського суспільства.

У фондах сконцентрований значний масив документальних свідчень про здійснення суцільної колективізації, розкуркулення і виселення за межі України т.зв. куркулів, насильницьке здійснення хлібозаготівель. Є відомості про політичні настрої населення, випадки спротиву сільського та районного керівництва хлібозаготівлі та відмови уповноважених партійних працівників здійснювати вилучення збіжжя у колгоспників і одноосібників, конкретні факти голодування та випадки смерті від недоїдання із зазначенням в окремих випадках прізвищ та імен померлих.

Одним з найголовніших джерел про кількість та причини смертей в період Голодомору на території області є книги реєстрації актів цивільного стану по Запорізькій області за 1932-1933 рр., що містяться в Колекції метричних книг і книг реєстрації актів цивільного стану по Запорізькій області. На жаль, зовсім не збереглися книги реєстрації актів цивільного стану про смерть за 1932-1933 рр. по Кам’янсько-Дніпровському та Токмацькому районах.

У фонді Управління служби безпеки України в Запорізькій області зберігаються архівно-слідчі справи на громадян, репресованих позасудовими органами в 1919-1951 рр., які

пізніше були реабілітовані. Серед них є справи на осіб, репресованих «за розповсюдження панічних слухів» про голод на Україні, «за агітацію проти радянської влади і колективізації».

Архівно-слідчі справи є найважливішим джерелом до вивчення масових політичних репресій 1937-1938 рр. на теренах нашої області. Адже за їхніми матеріалами можна встановити методи та засоби здійснення репресій, соціальний стан, вік, національність, нарешті, причини арешту та способи фальсифікації справ репресованих співробітниками НКВС. Беручи до уваги поліетнічний склад населення Запорізького краю, зокрема, наявність компактного проживання національних меншин: німецької, болгарської, грецької, єврейської, а також сталінську репресивну політику, спрямовану на викриття «іноземних шпигунів», серед архівно-слідчих справ досить часто зустрічаються справи на німців, болгар,

греків, поляків, іранців, італійців та ін. Багато з них були підданими цих країн та мали їхні паспорти, але проживали на території сучасної Запорізької області.

Матеріали справ свідчать, що арештувати в той страшний час могли будь-кого — від рядового колгоспника до керівника великого підприємства чи секретаря партійного комітету, незалежно від наявності обґрунтованих звинувачень.

Період тимчасової нацистської окупації Запорізької області 1941-1944 рр.

Події нацистської окупації Запорізької області 1941-1944 рр. зафіксовані у документах фондів окупаційних органів управління та місцевої допоміжної адміністрації: міських, районних, сільських управ, Запорізького штадткомісаріату, а також районних агроконтор та сільськогосподарських громад (аналог радянських колгоспів), газет, що видавались окупаційною владою. В архівних матеріалах містяться постанови, накази, розпорядження, оголошення центральних та місцевих органів окупаційної влади, матеріали перепису населення м. Запоріжжя 1942 р., статистичні відомості про природний рух, кількість, національний та віковий склад населення, роботу промислових підприємств, зведення про хід посівних і збиральних кампаній, оподаткування населення, діяльність медичних установ, дошкільних та навчальних закладів та ін.

Документи про злочини окупантів (катування, розстріли, примусове вивезення на роботу до Німеччини мирних громадян та радянських військовополонених), а також про антифашистський рух Опору, антифашистське підпілля Організації українських націоналістів (ОУН) на теренах нашого краю, перевірку діяльності та офіційне визнання громадян учасниками партизанського руху та підпільних організацій зберігаються у фондах Запорізького обласного, міських та районних рад та їх виконавчих комітетів, комітетів Компартії України, комісії з видачі партизанських документів учасникам партизанського руху та підпільних організацій, Запорізької обласної, міської та районних комісій по сприянню в роботі Надзвичайної державної комісії по встановленню та розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників та їх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям і державним підприємствам за 1943-1944 рр., хронологічних довідках найважливіших подій, що відбувалися на території Запорізької області в період тимчасової нацистської окупації.

Архівні фонди радянського періоду 1944-1991 рр.

Багаті за змістом документи про відбудову та подальший розвиток народного господарства Запорізької області у повоєнний період: будівництво Каховського водосховища, Дніпрогесу-2, найбільшого у Європі унікального енергетичного комплексу Запорізької АЕС і Запорізької ДРЕС (нині Запорізька ТЕС), про роботу одного з найбільш наукоємних підприємств України відомого на весь світ своїми авіаційними двигунами — ПАТ «Мотор-Січ», першого в Україні підприємства з виробництва легкових автомобілів — заводу «Комунар» (нині ПАТ «ЗАЗ»), на якому було сконструйовано перший у СРСР зернозбиральний комбайн та перший радянський мікролітражний автомобіль «Запорожець» містяться у фондах промислових підприємств та будівельних організацій області.

Сільське та лісове господарство представлено фондами земельних відділів, інспекцій та управлінь сільського господарства, спеціалізованих трестів, підприємств по агрохімічному та матеріально-технічному забезпеченню сільського господарства, сільськогосподарських підприємств, лісництв.

Стан медицини, медичного і санаторно-курортного обслуговування населення, аптекарської справи, санітарного нагляду висвітлюють фонди відділів і управлінь охорони здоровя, медичних закладів.

Фонди провідних науково-дослідних інститутів містять відомості про наукові досягнення області: розробку, впровадження і вдосконалення існуючих способів очищення промислових газів (Науково-дослідний інститут з промислової санітарної очистки газів); створення нових технологічних процесів з виробництва кольорових металів і легованих сталей (науково-дослідні інститути титану і спеціальних сталей, сплавів і феросплавів), розробку і впровадження автоматизованих виробничих процесів і наукових прийомів селекції (інститут механізації і електрифікації тваринництва, дослідна станція олійних культур) та ін.

Фонди відділів і управлінь освіти, вищих, середніх спеціальних учбових закладів, шкіл дають уяву про стан загальноосвітньої і професійної освіти на Запоріжжі, підготовку науковців і висококваліфікованих кадрів.

Розвиток культурного життя області, діяльність засобів масової інформації відображають фонди управлінь, відділів і комітетів культурно-освітніх установ, мистецтва, культури, кінофікації, у справах поліграфії, управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації, видавництв, редакцій газет, радіомовлення, Запорізької обласної державної телерадіокомпанії, Запорізького і Мелітопольського державних українських музично-драматичних театрів, Запорізької обласної філармонії, закладах культури.

Документи місцевих радянських та партійних органів висвітлюють питання економічного розвитку та суспільно-політичного життя області. Особливий інтерес викликають архівні матеріали про соціально-економічні та політичні зміни в умовах перебудови та напередодні здобуття Україною незалежності. Серед них відомості про святкування на Запоріжжі 500-річчя українського козацтва, матеріали першого з’їзду солдатських матерів України в м. Запоріжжі в 1990 р., документи про діяльність Запорізької обласної організації Української республіканської партії, першої офіційно зареєстрованої в Україні в 1990 році політичної партії, які зберігаються в однойменному архівному фонді та ін.

Архівні фонди періоду незалежної України

Процес розбудови української держави, створення нових органів влади на місцях (Представників Президента України в області та районах, обласної та районних державних адміністрацій), зміни в суспільно-політичному житті області, відродження національних і релігійних традицій українського народу, кризові явища, вдосконалення форм управління економікою, розвиток приватного сектору в промисловості та сільському господарстві, кооперативного руху і малого підприємництва, процеси акціонування, приватизації підприємств, відображені в фондах місцевих органів влади та місцевого самоврядування, відділень, представництв Фонду державного майна України, управлінь, відділів приватизації та комунальної власності місцевих рад, промислових і сільськогосподарських підприємств, будівельних, профспілкових організацій та ін.

Розвиток фінансової, кредитної та податкової системи можна прослідкувати за документами фондів управлінь та відділень Державного казначейства України, фінансових відділів та управлінь, банків, податкових адміністрацій.

Розвиток виборчого процесу в незалежній Україні відображається в архівних фондах виборчих комісій з виборів Президента України та народних депутатів України, депутатів місцевих рад та міських, сільських, селищних голів.

Документи особового походження

Державний архів області зберігає документи особового походження діячів науки і культури, інших видатних людей краю. Найбільш цікаві фонди: Я.П. Новицького — краєзнавця, етнографа, історика, археолога, члена-кореспондента Української Академії Наук; В.Г. Фоменка — краєзнавця, автора нарисів, оглядів і статей з історії Південної України; М.П. Киценка — партійного та державного діяча області, одного з організаторів створення Державного історико-культурного заповідника запорозького козацтва на о. Хортиця; В.А. Лісняка — українського поета, ім’я якого носить літературна премія Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України; К.І.Сушка – краєзнавця, письменника, поета, члена Запорізької обласної організації Національної спілки журналістів України, член Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України, лауреата премії Івана Франка, акторів Запорізьких українського музично-драматичного театру та театру молоді народних артистів УРСР А.І.Морозової, Т.К.Мірошниченко, К.Й.Параконьєва, заслужених артистів України В.О.Кошеля, Т.І.Нещерет, В.М.Нєвєдрова, А.Ф.Трощановського та ін.

Науково-технічна документація представлена науковими звітами про розробку наукових тем провідними науково-дослідними установами.

Кінофотофоновідеодокументи відтворюють історію області з повоєнного періоду і до нашого часу.

Усі документи періоду до 1945 р. розсекречено і передано на загальне зберігання.

Описи

Всі документи архіву описано.

Станом на 01 січня 2017 року налічується 13197 описів, у тому числі:

12918 описів на управлінські документи

78 описів на документи особового походження

12 описів на науково-технічну документацію

17 описів на кінодокументи

132 описи на фотодокументи

13 описів на відео документи

27 описів на документи з особового складу

Каталоги

систематичний

іменний

географічний

систематичний до кiнофотофонодокументiв

іменний до кiнофотофонодокументiв

пройшли тематичне розроблення 193 фонди, 133727 справ, складено 691285 карток

Картотеки іменні

громадяни, нагороджені орденами i медалями (ф. Р-1335 Вiддiл нагород Запорізького облвиконкому);

особи, що пройшли фільтрацію після повернення з Німеччини (ф. Р-5747 Управління Служби безпеки України в Запорiзькiй області);

особи, репресовані позасудовими органами в 1919-1951 рр. (ф. Р-5747 Управління Служби безпеки України в Запорiзькiй області).

Довідковий апарат в електронному вигляді

база даних «Архівні фонди України» – 8979 записів;

короткий довідник по фондах Державного архіву Запорізької області – 5187 записів;

каталог метричних книг, що зберігаються у Державному архіві Запорізької області – 310 записів;

анотований реєстр описів фондів дорадянського періоду;

електронний покажчик фондів Державного архіву Запорізької області, які зберігаються в корпусі № 2 архіву - 644 записи;

покажчик про місцезнаходження та збереженість документів з особового складу сільськогосподарських підприємств, які діяли на території Запорізької області у 1943- 2016 рр.;

списки фондів трудових архівів області;

фондовий каталог архівних відділів райдержадміністрацій та міськрад;

реєстр фондів Державного архіву Запорізької області, в яких виявлено та встановлено фактичну наявність архівної інформації репресивних органів за період 1917-1991 роки – 205 записів;

реєстр фондів особового походження Державного архіву Запорізької області 67 записів.

Довідково-інформаційний фонд архіву

12615 книг і брошур суспільно-політичного, краєзнавчого, довідково-енциклопедичного характеру, законодавчих і нормативно-методичних посібників, центральна та місцева періодика за 1903-2016 рр.

 

 

Ознайомитися з переліком літератури