image01
Міська електростанція
image01
Буд. Лєщинського
image01
Вулиця Соборна
image01
Земська лікарня
image01
Магазин «Комунар»
image01
Олександрівська земська управа
image01
Будинок по вул. К. Лібкнехта
image01
Готель «Росія»
image01
Будинок купця Тавоніуса
image01
Вул. Олександрівська
image01
Народний будинок
image01
Вокзал «Олександрівськ»
image01
Олександрівська в’язниця
image01
Водонапірна башта
image01
Покровська Соборна Церква

Змінити розмір шрифта

Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер

Голодомор 1932-1933 років

Банер

Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Банер

До Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війнів

Банер

Архіви до 200-річного ювілею Великого Кобзаря

Банер

Я маю право!

Банер

Корисні посилання:

Запоріжці у боротьбі проти нацизму

Увага! Відкрито в новому вікні. Друк

Виставка документів

«Запоріжці у боротьбі проти нацизму»

До 67-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні

1941-1945 років


9 травня 1945 р. назавжди закарбується в пам’яті українського народу та інших народів колишнього СРСР як день грандіозної перемоги над страшним ворогом людства – фашизмом. Саме цього весняного дня 67 років тому скінчилася Велика Вітчизняна війна, яка стала для нашого народу справжнім випробуванням на міцність людського духу, на людяність і патріотизм.

 

 

Перетнувши 22 червня 1941 р. кордони УРСР, війська фашистської Німеччини та її союзників влітку 1942 р. захопили всю територію України. Окупація Запорізької області розпочалася 17 серпня і закінчилася 28 жовтня 1941 р., визволення радянськими військами – 11 вересня 1943 р. і тривало до 8 лютого 1944 р.

Того часу територія нашої області складалася з 28 районів, 6 із яких – Генічеський, Великолепетиський, Іванівський, Нижньосірогозький, Новотроїцький та Сиваський – увійшли до Херсонської області, утвореної 30 березня 1944 р. Фашистські окупанти запровадили свій адміністративно-територіальний поділ України. Запорізька область увійшла до складу рейхскомісаріату “Україна”, який був поділений на 6 генеральних округів. Південна частина області була включена до генерального округу “Таврія” з центром у м. Мелітополі, а решта території (у тому числі м. Запоріжжя) – до генерального округу “Дніпропетровськ” з центром у м. Дніпропетровську.

За більш як два роки свого панування на запорізькій землі фашисти знищили 66 745 мирних громадян і 10 916 радянських військовополонених, вивезли на примусову працю до Німеччини 157 416 осіб, переважно молодих людей. Було вщент зруйновано більшість промислових підприємств, культурно-освітніх установ, житлових будинків та інших об’єктів.

Важливим чинником у протистоянні німецько-фашистській навалі було розгортання підпільно-партизанського руху на окупованій території.

У відповідь на безпрецедентний кривавий терор, розв’язаний фашистськими окупантами, на всій території нашої області почали виникати підпільні антифашистські формування. Діяльність підпільників зводилась до проведення антифашистської агітації, саботування розпоряджень німецької окупаційної влади, здійснення диверсій на комунікаціях та підприємствах, звільнення військовополонених з німецьких таборів, перешкоджання примусовому вивезенню молоді на роботу до Німеччини, збирання та зберігання зброї, знищення окремих окупантів та тих, хто співпрацював з ними.

Багато мирних громадян, не сприйнявши так званого “нового порядку”, влаштованого на їхній рідній землі фашистами, на власний розсуд чинили опір загарбникам. Вони не виходили на роботу; не виконували розпоряджень і наказів окупаційної влади; допомагали радянським військовополоненим звільнятися з німецьких таборів і переховували втікачів з таборів військовополонених; надавали допомогу молоді, яку намагалися вивезти на примусові роботи до Німеччини; прослуховували та розповсюджували зведення Радінформбюро як в усній, так і в письмовій формі; збирали, роздавали та розклеювали антифашистські листівки, що скидалися з радянських літаків чи написані власноручно; збирали та зберігали зброю. Більше того, значна частина мешканців надавала різноманітну допомогу членам підпільних організацій.

За офіційними даними партійних і радянських органів були визнані учасниками руху Опору близько 1000 (тисячі) осіб, які входили (умовно) до складу 36 партизанських загонів, підпільних, розвідувально-диверсійних і патріотичних груп.

У 2005 році з друку вийшло науково-довідкове видання “Запорізький архів. Народна війна. 1941–1944. Антифашистський рух Опору на території Запорізької області”, підготовлене на базі документів Державного архіву Запорізької області спеціалістами архіву.

Перелік документів «Запоріжці у боротьбі проти нацизму» (До 67-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941‑1945 років).

№ з/п

Дата документа

Назва документа

Пошукові дані

Примітка

1.

1941-1945 рр.

Радянські агітаційні плакати про допомогу фронту

ДАЗО, Колекція плакатів, розповсюджених на території Запорізької області в період німецько-фашистської окупації

2.

14-16 вересня 1943 р.

Антифашистський журнал-листівка “Їжак” (№ 1 та № 2), написаний Шереметом В.К. в період німецької окупації с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області

П-102, оп. 30 а, спр. 168, арк. 1-3. Оригінал. Рукопис.

3.

22 вересня 1941 р. – 9 листопада 1942 р.

Щоденник Печуриної Наталії, страченої німцями як члена молодіжної підпільної організації ДОП (Добровільна організація патріотів) Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, про життя та антифашистську боротьбу в тилу ворога

П-102, оп. 30 а, спр. 143, арк. 1-9. Оригінал. Рукопис.

4.

серпень-вересень 1943 р.

Передсмертні листи-записки Вайнера Л.В., учасника підпільної групи Гончара М.Г. м. Запоріжжя з німецької в’язниці

П-337, оп. 1, спр. 472, арк. 1, 2,3,4,4а,5,6. Оригінали. Рукописи.