Для звернень громадян: тел. (061) 787 45 51

image01
Міська електростанція
image01
Буд. Лєщинського
image01
Вулиця Соборна
image01
Земська лікарня
image01
Магазин «Комунар»
image01
Олександрівська земська управа
image01
Будинок по вул. К. Лібкнехта
image01
Готель «Росія»
image01
Будинок купця Тавоніуса
image01
Вул. Олександрівська
image01
Народний будинок
image01
Вокзал «Олександрівськ»
image01
Олександрівська в’язниця
image01
Водонапірна башта
image01
Покровська Соборна Церква

ОБГОВОРЕННЯ

Державна архівна служба України організовує обговорення питань створення та налагодження належного функціонування архівних підрозділів у територіальних громадах

Детальніше:ОБГОВОРЕННЯ

До Дня Соборності України

День Соборності України відзначається 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

До відзначення Дня Соборності України на електронних ресурсах представлені документи Державного архіву Запорізької області.

Детальніше:До Дня Соборності України

Проведено тематичний короткостроковий семінар з актуальних питань діяльності архівних установ області

17 листопада 2020 року Державним архівом Запорізької області та Запорізьким центром перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій проведено (дистанційно, з використанням платформи zoom) тематичний короткостроковий семінар з актуальних питань діяльності архівних установ області для працівників архівних установ райдержадміністрацій, міських (міст обласного значення) рад та трудових архівів. В семінарі взяли участь 35 слухачів.

«До 90-ї річниці заснування Бердянського художнього музею ім. Бродського»

З початком німецько-радянської війни музей був евакуйований, бо в ньому було чимало портретів політичних діячів СРСР, а ці матеріали підлягали негайній евакуації та збереженню. Картинна галерея та книги були евакуйовані у місто Сталінград. Наприкінці 1945 року музейна колекція повернулася до сучасного Бердянська. Непоправною втратою для музею виявилася повністю знищена документація. Початковий період створення та формування колекцій мав чимало недоліків та протиріч. Власні картини та скульптури, привезені Ісаком Ізраїльовичем Бродським, первісно рахувались експонатами краєзнавчого музею, тому й могли бути зараховані як краєзнавчі експонати.

Осипенківський художній музей ім. Бродського поновив свою діяльність у грудні 1947 р. та підпорядковувався обласному управлінню культури. 27 вересня 1958 р. м. Осипенко перейменоване у м. Бердянськ, а музей у Бердянський художній музей ім. Бродського.

Згідно з постановою Запорізького обласного управління культури від 25 серпня 1962 р. № 267 відбулось обєднання краєзнавчих та художніх музеїв, які очолив один директор. Функціями музею була пропаганда та популяризація образотворчого мистецтва, лекції, екскурсії, складання каталогів, путівників та анотацій.

 

Детальніше:«До 90-ї річниці заснування Бердянського художнього музею ім. Бродського»

До уваги користувачів!

Інформуємо, що в рубрику Довідковий апарат в електронному вигляді розділу НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ добавлена база даних Список радянських військовополонених, які померли в лазареті м. Запоріжжя у 1942-1943 рр. (за документами фонду Р-5593 Колекція метричних книг і книг реєстрації актів громадянського стану по Запорізькій області, опису № 13 Книги реєстрації актів громадянського стану по м. Запоріжжя)

«Запоріжцям - учасникам бойових дій присвячується»

Представляємо добірку фотодокументів Державного архіву Запорізької області про уродженців та мешканців Запорізької області, учасників війни на сході України за незалежність та територіальну цілісність проти російської збройної агресії.

Детальніше:«Запоріжцям - учасникам бойових дій присвячується»

«До 55-ї річниці створення Національного заповідника на о. Хортиця»

 

Постановою Ради Міністрів УРСР від 18 вересня 1965 р. № 911 «Про увічнення пам’ятних місць, зв’язаних з історією Запорозького козацтва» територія о. Хортиця м. Запоріжжя була оголошена державним історико-культурним заповідником.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1993 р. № 254 історико-культурному заповіднику на о. Хортиця був наданий статус національного і заповідник став іменуватися - Національний заповідник «Хортиця».

Представляємо добірку документів з фонду Р-5760 «Киценко Микола Петрович (1921-1982), краєзнавець, один із організаторів Державного історико-культурного заповідника Запорозького козацтва на о. Хортиця, лауреат республіканської премії ім. Д. Яворницького», яка дає змогу ознайомитися з організаційним періодом створення заповідника.

Детальніше:«До 55-ї річниці створення Національного заповідника на о. Хортиця»

До уваги користувачів!

Інформуємо, що в розділі НАУКОВО-ДОВІДКОВИЙ АПАРАТ рубрика Довідковий апарат в електронному вигляді в серпні поповнилася новими описами ПЕРІОДУ до 1917 р. та розпочато оприлюднення описів ПЕРІОДУ після 1917 р.

СВЯТКУВАННЯ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НА ЗАПОРІЖЖІ

День Незалежності України – державне свято України, яке відзначається 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою України Акту проголошення незалежності України.

Представляємо добірку фотографій з фондів Державного архіву Запорізької області, які висвітлюють святкові заходи, приурочені Дню Незалежності України.

Детальніше:СВЯТКУВАННЯ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НА ЗАПОРІЖЖІ

«До 120-ї річниці від дня народження В.Г. Фоменка, краєзнавця, автора нарисів, оглядів і статей з історії Південної України»

Відомий дослідник історії Запорізького краю Віктор Гаврилович Фоменко народився 28 липня 1900 року в с. Обіточне Чернігівського району Запорізької області. Трудове життя Віктора Гавриловича розпочалося з 14 років і далі було тісної пов’язане з історією країни. Брав участь у громадянській війні, навчався у військово-інженерній школі, на командирських курсах, працював на будівництві Нижньо-Тагільського металургійного та Уральського вагонобудівного заводів, потім - Всесоюзна академія кольорової металургії (закінчив її у званні “горный генерал - директор II ранга”), після якої працював головним інженером Коунрадського рудника, директором свинцево-срібного рудника „Ельбрус”, що в Грузії. У 1954 році Віктор Гаврилович вийшов на пенсію і переїхав на свою малу батьківщину. Решту життя він присвятив дослідженню історії, географії, культури рідного краю, активно цікавився його топонімікою. Стає читачем Всесоюзної бібліотеки ім. Леніна у Москві, Публічної бібліотеки ім. М. Е. Салтикова-Щедріна у Ленінграді, стає членом географічного товариства при АН СРСР. Така самовіддана дослідницька робота не могла не дати результатів. З’являються його дослідження в “Известиях Всесоюзного географического общества”, у центральних і республіканських журналах, обласних і районних газетах. В. Г Фоменко входив до комісії по складанню тому “Запорізька область”, що увійшов до 26-томного видання “Історії міст і сіл УРСР”. У 1969 році у видавництві “Промінь” виходить його книга “Звідки ця назва”, якою користуються читачі і по сьогоднішній день. Краєзнавець підготував до друку багато своїх праць, на жаль, вони так і не побачили світ. В. Г. Фоменко не був професійним істориком-краєзнавцем, але те, що він устиг дослідити, назавжди залишить його ім’я серед інших почесних дослідників нашого краю. В.Г. Фоменко зарекомендував себе авторитетним знавцем не тільки літопису Запорізького краю. Його праці були опубліковані в журналах „Дон”, “Волга,” в „Археологічному журналі” АН СРСР та інших виданнях. Краєзнавець розшифрував і витлумачив близько п’яти тисяч топонімів та гідронімів.

Детальніше:«До 120-ї річниці від дня народження В.Г. Фоменка, краєзнавця, автора нарисів, оглядів і статей з...